- опорядити
- —————————————————————————————опоряди́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
опорядити — див. опоряджати … Український тлумачний словник
опорядити — [ II, 16] (поль. oporządzić) «обікрасти» [ОГ] … Толковый украинский словарь
опоряджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опорядити. || опоря/джено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
опорядження — я, с. 1) Дія за знач. опорядити 2), 3). 2) спец. Сукупність механізмів, пристроїв, знарядь і т. ін., необхідних для чого небудь; устаткування, обладнання … Український тлумачний словник
опорядкувати — у/ю, у/єш, док., опорядко/вувати, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що опорядити … Український тлумачний словник
збирати — I = зібрати 1) (когось / щось в одному місці), скупчувати, скупчити, купчити, згромаджувати, згромадити; зосереджувати, зосередити, концентрувати, стягати, стягувати, стягти, стягнути, підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути (у великій… … Словник синонімів української мови
обладнати — 1) = обладнувати (ладнаючи, споруджуючи що н., пристосувати для певної мети), опорядити, опоряджувати, опоряджати, у[в]лаштувати, у[в]лаштовувати, у[в]статкувати, у[в]статковувати, облагодити, облагоджувати, опорядкувати, опорядковувати Пор.… … Словник синонімів української мови
поправляти — I = поправити (упорядковувати належним чином), підправляти, підправити, опоряджати, опоряджувати, опорядити; оправляти, оправити, чепурити, причепурювати, причепурити (перев. на собі одяг, зачіску тощо); підбивати, підбити (зачіску, вуса) II ▶… … Словник синонімів української мови
прибирати — I = прибрати (де, що надавати приміщенню / території охайного вигляду), порядкувати, у[в]порядкувати (де), опоряджати, опоряджувати, опорядити, опорядкувати (що), чепурити (що), прибиратися, прибратися (де), вичепурювати, вичепурити (що) II ▶ див … Словник синонімів української мови
упорядкувати — I = впорядкувати, упорядковувати, впорядковувати (зробити належний порядок, довести до ладу що н.), опорядити, опоряджати, опоряджувати, у[в]лагодити, у[в]лагоджувати, дати лад, давати лад, оправити, оправляти II = впорядкувати … Словник синонімів української мови